ЩЕДРІВЧАНИЙ, А, Е.
Щедрівчаний, а, е. Къ щедрівкам относящійся. Желех.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 523.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ЩЕДРІСТЬ, РОСТИ, →← ЩЕДРІВНИЦЯ, ЦІ,